 
Жив з Україною в серці…
Серед літераторів трапляються такі, без яких їхня доба могла б спокійно обійтись, нічого істотного не втративши. А є такі, що стають виразниками часу, чия творчість стає мовби часткою нашого буття, часткою повітря, яким ми дихаємо, і тих ландшафтів, що нас чарують, і помислів, що ними живемо. Саме таким поетом був Іван Данилович Низовий, день пам’яті якого відзначили 29 вересня у Верхньобогданівському НВК.
На цьому заході була присутня вчитель математики нашої школи, поетеса, член спілки письменників України Надія Кошель, землячка Івана Даниловича Низового, яка була особисто з ним знайома. Вона наголосила на тому, що визначальними мотивами поетової лірики була любов до України, розуміння її трагічної історії, уболівання за її майбутнє. Учні школи відзначили, що весь час Низовий працював з Україною в серці, ніколи не втрачав духовного зв’язку з нею, був безмежно відданий їй: «Ніхто й ніщо не похитне / Моєї віри в Україну…/Хай світла доля обмине/ Мій дім; зневажить хай мене / у рідний край… До загину / В душі палатиме одне: / Люблю і вірю в Україну!»
Ведучі ознайомили присутніх з біографією Івана Даниловича Низового, розповіли про те, що його твори перекладалися російською, болгарською, польською, англійською, чеською, словацькою, татарською, чуваською мовами. У світ вийшло понад сто видань поезії, прози, публіцистики, перекладів, творів для дітей. Іван Низовий – лауреат республіканських премій імені Бориса Горбатова та імені Микити Чернявського, міжнародних літературно-мистецьких премій імені братів Лепких, імені Олекси Гірника та премії за кращий музичний твір-ораторію «Лелече», нагороджений медаллю «Будівничий України». Багато віршів Низового прозвучало сьогодні. Тематика його лірики різноманітна: громадська, пейзажна, інтимна. Є в його доробку і вірші про дітей. Вони допомагають малятам краще відчути й пізнати довкілля.
Божа корівка, здрастуй!
Яка ж ти у Бога мала!
А ти їй, хмаринко, не застуй
Сонечка і тепла.
Відкрий голубе віконечко
Й побільше промінь напусти:
Корівка – маленьке сонечко,
Якому треба рости!
Завідуюча сільською бібліотекою Алла Пенжуляк подякувала учням за пам'ять про Низового і запропонувала вшанувати його пам'ять хвилиною мовчання.
Вчитель зарубіжної літератури Т.В.Тіщенко
|
