20 жовтня 2016 року вчитель нашої школи Шаховська Катерина Валентинівна вирушила у складі делегації вчителів Луганщини у місто Трускавець Львівської області. Реалізується проект обміну вчителями у рамках домовленості про співпрацю між Луганською, Львівською і Тернопільською областями за проектом «Змінимо Країну разом» з метою професійного та культурного обміну.
Осінній Трускавець. Як не дивно, але восени тут набагато затишніше і комфортніше. Можливо, прохолодна погода, пожовкле листя дерев відповідає моєму душевному стану: трохи тривожному і сумному.
Дуже вдало і швидко вирішилася проблема із проживанням. Завідувач міським відділом освіти Орест Лобик особисто займався цим питанням - і я отримала ключі від затишного номера у пансіонаті «Пролiсок», де є всі умови,а ще - дуже смачне триразове харчування.
А ось і школа, у якій я тимчасово працюю - НВК «СЗШ №2 - гiмназiя». Класів багато, дітей більше ніж 800. Мене вразило число вчителів іноземних мов (англійської, німецької та польської) - 7 або 8. 24 жовтня я, нарешті, потрапила у рідну стихію. Як мене зустріли? Мені здається, по-різному. Але, загалом, душевно і тепло. Тут я зрозуміла, що чужа школа для вчителя, як інша держава. Наче все те ж саме, але інтер'єр, вчителі і ,звичайно, діти інші. Ніби одна країна, але мова, поведінка дітей та їхні стосунки із вчителями відрізняються. А ось люди доброзичливі. Коли ж почули назви таких населених пунктів як Станиця Луганська і Щастя, дуже зніяковіли, з'явилися нотки жалю і смутку в подальшому спілкуванні. Але не будемо про сумне. Школа є школа, де б вона не знаходилася, в тому сенсі, що забирає у людини весь вільний час. І тепер є робота, а значить, менше вільного часу. А ще треба встигнути збігати в бювет і попити лікувальної водички «Нафтуся» і «Марiя».
Отже, увечері 25 жовтня я відвідала батьківські збори 8-х класів, і зовсім не пошкодувала. На ці збори була запрошена сестра Людмила, черниця Дрогобицького монастиря, одного із найбільших монастирів православного світу. Сестра Людмила (до речі, вона за освітою педагог) присвятила свою проповідь так званим «злим» іграшкам, мультфільмам, різноманітним символам. Зокрема, вона багато говорила про Halloween Kitty, відомий серед підлітків символ «язичницького» свята, і про те, як він негативно впливає на дитячу психіку. Напевно, сестра Людмила - хороший оратор, так як вона майже переконала мене в тому, що багато сучасних іграшок і мультиків несуть виключно зло і не дають жодного уявлення про добро.
А попереду ще багато знайомств, зустрічей, уроків, екскурсій ...
Такими враженнями з нами поділилася Катерина Валентинівна після першого тижня свого перебування у Трускавці. Вона творчий, креативний педагог, який любить подорожувати, експериментувати, ділитися досвідом і пізнавати нове. Ми із нетерпінням будемо чекати нових репортажів від неї.
Гонтаренко Т.П., заступник директора з навчально – виховної роботи
Петровської спеціалізованої школи №2
|
